Теоретичний довідник з мистецтва: Шкільний курс

Види мистецтва: Архітектура (мистецтво проектування і будівництва), Скульптура (створення об'ємних форм), Живопис (створення зображень фарбами), Графіка (мистецтво малюнка). Жанри живопису: Портрет, Пейзаж, Натюрморт, Історичний, Батальний, Побутовий.

Виникло в епоху палеоліту. Основні форми: наскельні малюнки (зображення тварин у печерах Альтаміра, Ляско), що мали магічне значення, та дрібна пластика (статуетки "палеолітичних Венер", що символізували родючість).

Підпорядковане релігійному культу та прославленню влади фараона. Характерні риси: монументальність (піраміди, храми), канонічність (суворі правила зображення людини).

Давня Греція: оспівування краси і гармонії людського тіла. Створення ордерної системи в архітектурі (доричний, іонічний, коринфський). Видатні скульптори: Мирон, Фідій, Пракситель. Давній Рим: практичність та велич. Створення реалістичного скульптурного портрета, винахід бетону, будівництво акведуків, доріг, Колізею.

Спадкоємець Риму, але з сильним східним впливом. Основні види: храмова архітектура (Собор Святої Софії в Константинополі), мозаїка та іконопис, що характеризуються духовною піднесеністю та символізмом.

Стиль феодальної Європи. Архітектура має оборонний характер: масивні кам'яні замки та монастирі-фортеці з товстими стінами, вузькими вікнами-бійницями та напівкруглими арками.

Стиль міст. Архітектура спрямована вгору, до неба. Характерні риси: каркасна система, стрілчасті арки, величезні вікна з вітражами. Вершина готики — міські собори (Собор Паризької Богоматері, Кельнський собор).

Епоха повернення до ідеалів античності та утвердження гуманізму — віри в цінність людини. Митці відкривають закони перспективи, вивчають анатомію. Титани Відродження: Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель.

Характеризується пишністю, динамічністю, драматизмом та грандіозністю. Мета — вразити, викликати сильні емоції. В архітектурі — велика кількість декору, криволінійні форми. Представники: Караваджо, Берніні, Рубенс.

Витончений, грайливий стиль аристократичних салонів. Характерні риси: камерність, асиметрія, пастельні кольори, декоративність. Теми — галантні сцени, свята. Представники: Ватто, Буше, Фрагонар.

Звернення до античності як до ідеального зразка. Характерні риси: раціоналізм, гармонія, порядок, чіткість композиції, громадянський пафос. Представники: Пуссен, Давід.

Реакція на раціоналізм Просвітництва. Культ почуттів, інтерес до внутрішнього світу людини, екзотики, історії та фольклору. Зображення сильних пристрастей та могутньої, часто буремної природи. Представники: Делакруа, Гойя, Тернер.

Прагнення до об'єктивного, правдивого зображення повсякденного життя. Митці звертаються до соціальних проблем, життя простих людей. Представники: Курбе, Мілле, Рєпін.

Напрям, що виник у Франції. Митці прагнули передати власні враження (фр. impression) від мінливого світу, гру світла й тіні, працювали на пленері (на відкритому повітрі). Представники: Клод Моне, Огюст Ренуар, Едгар Дега.

Митці, які вийшли за межі імпресіонізму, шукаючи більш глибокі, емоційні та символічні засоби вираження. Кожен розвинув свій унікальний стиль. Представники: Вінсент ван Гог, Поль Гоген, Поль Сезанн.

Стиль кінця XIX – початку XX ст. Характерні риси: декоративність, плавні, хвилясті лінії, рослинні орнаменти, синтез мистецтв (архітектура, живопис, дизайн). Представники: Густав Клімт, Альфонс Муха, Антоніо Гауді.

Авангард — експериментальні течії початку XX ст. Кубізм — розкладання об'єктів на прості геометричні форми (Пабло Пікассо). Футуризм — культ руху, швидкості, техніки.

Безпредметне мистецтво, відмова від зображення реальних об'єктів. Композиції створюються з кольорових плям, ліній, геометричних фігур. Засновники: Василь Кандинський, Казимир Малевич ("Чорний квадрат").

Напрям, що досліджував сферу підсвідомого, снів, галюцинацій. Характерні риси: парадоксальні поєднання предметів, ірраціональні образи. Найвідоміший представник — Сальвадор Далі.

Розвиток нових напрямів: конструктивізм, функціоналізм ("форма визначається функцією"), органічна архітектура. Використання нових матеріалів: залізобетон, скло, сталь. Архітектори: Ле Корбюзьє, Френк Ллойд Райт.

Напрям, що використовував образи з масової культури: реклами, коміксів, товарних упаковок. Іронічне переосмислення споживацького суспільства. Лідер — Енді Воргол.

Напрям другої половини XX ст. Характерні риси: цитування та іронічне обігрування стилів минулих епох, еклектика (змішування стилів), відсутність єдиного канону.

Українське мистецтво є невід'ємною частиною світового. Тарас Шевченко (художник-романтик), Ілля Рєпін (реаліст), Олександр Архипенко (скульптор-кубіст світового рівня), Катерина Білокур (наївне мистецтво), Марія Примаченко (декоративний розпис).