Теоретичний довідник з правознавства: Шкільний курс

Держава — це особлива політична організація суспільства, що має суверенітет, спеціальний апарат управління та примусу, а також здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру. Ознаки: територія, населення, публічна влада, суверенітет, податки, право. Функції: внутрішні (економічна, соціальна, правоохоронна) та зовнішні (оборона, дипломатичні відносини).

Це спосіб організації державної влади. Складається з трьох елементів:

• Форма правління: монархія або республіка.
• Форма державного устрою: унітарна, федерація, конфедерація.
• Політичний режим: демократичний або антидемократичний (авторитарний, тоталітарний).

Право — це система загальнообов'язкових правил поведінки (норм), встановлених і санкціонованих державою. Джерела (форми) права: правовий звичай, правовий прецедент, нормативно-правовий договір та нормативно-правовий акт (закон, указ, постанова), який є основним в Україні.

Система права — це внутрішня структура права. Елементи: норма права → інститут права → галузь права (напр., конституційне, кримінальне, цивільне). Система законодавства — це зовнішня форма права, сукупність усіх нормативно-правових актів у державі.

Це суспільні відносини, врегульовані нормами права. Структура: суб'єкти (учасники), об'єкт (те, з приводу чого виникають відносини) та зміст (суб'єктивні права та юридичні обов'язки).

Правопорушення — це протиправне, винне діяння, що завдає шкоди. Види: злочини (найнебезпечніші) та проступки (адміністративні, дисциплінарні, цивільні). Юридична відповідальність — це обов'язок правопорушника зазнати негативних наслідків. Види: кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова.

Прийнята 28 червня 1996 року. Має найвищу юридичну силу. Закріплює основи суспільного і державного ладу, права, свободи та обов'язки людини, організацію державної влади.

Громадянство — це стійкий правовий зв'язок особи з державою. В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття: за народженням, внаслідок прийняття до громадянства.

Права людини поділяються на особисті (право на життя), політичні (право обирати), економічні (право на працю), соціальні (право на освіту) та культурні. Обов'язки: захищати Вітчизну, сплачувати податки, не шкодити природі.

Верховна Рада — єдиний орган законодавчої влади. Складається з 450 народних депутатів. Президент — глава держави, гарант державного суверенітету та прав і свобод людини.

Вищий орган у системі органів виконавчої влади. Відповідальний перед Президентом та підконтрольний Верховній Раді. Очолює Прем'єр-міністр.

Право територіальної громади (жителів села, міста) самостійно вирішувати питання місцевого значення. Здійснюється через місцеві ради та їх виконавчі органи.

Регулює майнові та особисті немайнові відносини. Право власності включає три повноваження: володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Регулює перехід прав та обов'язків (спадщини) від померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування буває за законом (в порядку черг) та за заповітом.

Регулює особисті та майнові відносини між членами сім'ї. Шлюб — це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі РАЦС. Шлюбний вік в Україні — 18 років.

Регулює трудові відносини. Трудовий договір — угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, а роботодавець — виплачувати заробітну плату і забезпечувати умови праці.

Регулює відносини у сфері державного управління. Адміністративний проступок — це порушення громадського порядку, правил дорожнього руху тощо. Відповідальність — штраф, попередження, позбавлення спеціального права.

Визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Кримінальна відповідальність настає з 16 років, а за особливо тяжкі злочини — з 14 років.

Державні органи, що забезпечують законність і правопорядок. Основні: Національна поліція (охорона громадського порядку), прокуратура (підтримання державного обвинувачення в суді), Служба безпеки України (захист державного суверенітету).

Здійснює правосуддя. Систему судів очолює Верховний Суд. В Україні діє Конституційний Суд, який вирішує питання про відповідність законів Конституції.

Якщо національні механізми захисту вичерпано, особа може звернутися до міжнародних інституцій. Найважливіший — Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі.