Українська мова 9 клас: Теоретичний довідник

Пряма мова – це дослівно відтворене висловлювання певної особи. Вона супроводжується словами автора, які вказують, кому належить мова.

Непряма мова – це передача чужого висловлювання не дослівно, а лише зі збереженням основного змісту.

При заміні прямої мови непрямою речення перебудовується у складнопідрядне. При цьому:

• Особові займенники та дієслова змінюються залежно від особи, від імені якої передається мова.
• Звертання, вигуки, вставні слова зазвичай пропускаються.
• Питальні речення передаються за допомогою сполучників чи, або сполучних слів хто, що, де, коли.
• Спонукальні речення передаються за допомогою сполучника щоб.

Цитата – це дослівний уривок з якогось твору, що наводиться для підтвердження або пояснення власних думок. Цитата береться в лапки.

Діалог – це розмова двох осіб. Кожне висловлювання (репліка) записується з нового рядка, перед нею ставиться тире. Лапки при цьому не використовуються.

Складне речення – це речення, що складається з двох або більше граматичних основ.

Види зв'язку між частинами складного речення:

• Сполучниковий: за допомогою сполучників (і, а, але, що, щоб, бо, якби та ін.).
• Безсполучниковий: за допомогою інтонації.

За типом зв'язку складні речення поділяються на складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові.

Складносурядне речення – це складне речення, частини якого є рівноправними за змістом і поєднуються за допомогою сполучників сурядності.

Групи сполучників сурядності:

• Єднальні: і, й, та (=і), також, ні...ні, ані...ані.
• Протиставні: а, але, та (=але), проте, зате, однак.
• Розділові: або, чи, то...то, чи то...чи то, не то...не то.

Кома ставиться між частинами ССР, з'єднаними сполучниками сурядності.

Кома НЕ ставиться, якщо частини ССР, з'єднані єднальним сполучником (і, й, та), мають спільний другорядний член, вставне слово або частку.

Тире ставиться, якщо частини ССР виражають швидку зміну подій або різке протиставлення.

Крапка з комою ставиться, якщо частини ССР значно поширені або далекі за змістом.

Складнопідрядне речення – це складне речення, у якому одна частина є головною, а інша (інші) – підрядною, тобто залежить від головної і пояснює її. Частини поєднуються за допомогою сполучників підрядності або сполучних слів.

За значенням і роллю в реченні підрядні частини поділяються на три основні групи, подібні до другорядних членів речення:

• Означальні (відповідають на питання який? чий? котрий?).
• З'ясувальні (відповідають на питання непрямих відмінків: кого? чого? що? кому? та ін.).
• Обставинні (відповідають на питання обставин: де? коли? як? чому? та ін.).

Пояснюють іменник у головній частині і відповідають на питання який? яка? яке? які?. Приєднуються сполучними словами який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, коли.

Пояснюють дієслово-присудок у головній частині і відповідають на питання непрямих відмінків. Приєднуються сполучниками що, щоб, як, ніби та сполучними словами хто, що, який, чий, де, коли.

• Місця: вказують на місце дії (де? куди? звідки?). Сполучні слова: де, куди, звідки.
• Часу: вказують на час дії (коли? як довго? відколи?). Сполучники: коли, як, поки, доки, відколи.

• Умови: вказують на умову, за якої можлива дія (за якої умови?). Сполучники: якщо, якби, коли, аби.
• Причини: вказують на причину дії (чому? з якої причини?). Сполучники: бо, тому що, через те що.

• Мети: вказують на мету дії (з якою метою? навіщо?). Сполучники: щоб, аби.
• Наслідку: вказують на наслідок дії. Сполучник: так що.

• Порівняльні: пояснюють головну частину через порівняння (як?). Сполучники: як, мов, наче, ніби.
• Способу дії, міри і ступеня: вказують на спосіб, міру або ступінь дії (як? яким способом? наскільки?). Сполучники: що, щоб, аж.

Вказують на дію, що відбувається всупереч тому, про що йдеться в головній частині (незважаючи на що?). Сполучники: хоч (хоча), дарма що, незважаючи на те що.

Це речення, у яких одна головна частина має дві або більше підрядних. Розрізняють однорідну, неоднорідну (паралельну) та послідовну підрядність.

Безсполучникове складне речення – це речення, частини якого поєднуються в одне змістове та інтонаційне ціле без допомоги сполучників чи сполучних слів.

Двокрапка ставиться, якщо друга частина:

• Пояснює, розкриває зміст першої (можна вставити а саме).
• Вказує на причину того, про що йдеться в першій (можна вставити тому що).
• Доповнює першу (можна вставити що).

Тире ставиться, якщо:

• Зміст частин протиставляється або зіставляється (можна вставити а, але).
• Перша частина вказує на час або умову дії в другій (можна вставити коли, якщо).
• Друга частина вказує на наслідок, висновок з першої (можна вставити так що).
• Відбувається швидка зміна подій.

Кома ставиться, якщо частини БСР виражають одночасність або послідовність подій.

Крапка з комою ставиться, якщо частини БСР значно поширені або далекі за змістом.

Це речення, що складаються з трьох і більше частин, які можуть поєднуватися між собою сурядним, підрядним та безсполучниковим зв'язком.