Відкрити меню

ГДЗ: Ключові факти та судження. Вправи 338-342. Українська мова 8 клас (Онатій, Ткачук)

Підручник Українська мова 8 клас Онатій 2025
Розв'язання до підручника «Українська мова» для 8 класу.
Автори: Анастасія Онатій, Тарас Ткачук.
→ Переглянути зміст до цього ГДЗ ←

Вправа 338

Завдання

Проаналізуй допис із соцмережі та коментарі користувачів. Виконай завдання.

1. Як можна оцінити інформацію в тексті допису – це факт чи судження? Чому?
2. Визнач, у яких коментарях є ознаки маніпулятивної інтерпретації. Заповни таблицю.
3. Чому, на твою думку, цей допис міг викликати таке жваве обговорення?
4. Хто з авторів поданих коментарів може бути не справжньою людиною, а ботом? Чому ти так думаєш?
... (інші завдання)

1. Оцінка інформації в дописі:
Допис Олени Кулик («Українську мову не треба любити. Нею потрібно жити, дихати, думати, говорити...») – це судження. Авторка висловлює особисту, емоційно забарвлену думку, свою позицію та погляд на роль мови. Це не об'єктивний факт, який можна перевірити, а авторська інтерпретація.

2. Аналіз коментарів (таблиця):

Спосіб авторської інтерпретації Коментар
Перебільшення (гіперболізація) (Б) «(шість мільйонів під матрасом)» - ймовірно, перебільшена сума для посилення ефекту.
(В) «...чому пів-світу розмовляє англійською мові?! У нас що, пів-світу британці?» - явне перебільшення.
Виривання з контексту, зміна акцентів (А) Коментар зміщує акцент з мови на корупцію та війну, що не стосується теми допису.
Підміна понять, представлення судження як факту (В) «У нас що, пів-світу британці? Щось тут не так!» - видає власне здивування за ознаку якоїсь проблеми (факт).
(Г) «А чи українська там мова?» - ставить під сумнів факт, який не стосується теми.

3. Причина жвавого обговорення:
Допис є провокативним, оскільки використовує "клікбейтний" заголовок ("Українську мову не треба любити"), що суперечить звичній патріотичній риториці. Це змушує людей читати далі і викликає емоційну реакцію (як згоду, так і обурення), що стимулює дискусію.

4. Хто може бути ботом:
Найбільш імовірно, ботами можуть бути автори коментарів (А), (В) та (Г). Їхні коментарі часто не стосуються суті допису (зміщення акцентів), спрямовані на розпалювання конфлікту (т.зв. "накид"), містять агресивну риторику або маніпулятивні узагальнення. Боти часто використовують такі прийоми, щоб посіяти розбрат.

6. Виправлення мовних помилок:

  • (А) ...корупціонерів за ґрати посадити. ...тарифи ростуть, ціни підіймаються...
  • (Б) От як подолаємо корупцію... то всі на українській і заговорять! Усім людям соромно за вас!
  • (В) ...чому півсвіту розмовляє англійською мовою?! У нас що, півсвіту британці?
  • (Г) Хто був у Закарпатті? Чому скрізь написи... українською й угорською...

Вправа 339

Завдання

Проаналізуй ефективні стратегії відповіді на маніпулятивні закиди. Напиши відповіді на два коментарі з попереднього завдання, використавши ці стратегії.

Відповідь на коментар (А) (Стратегія 2: Так - але):

«Так, проблеми корупції та війна, безперечно, є найважливішими питаннями для країни, але цей допис стосується мови як інструменту нашого щоденного життя. Одне іншому не заважає, а сильна мова допомагає об'єднувати суспільство для боротьби з корупцією.»

Відповідь на коментар (В) (Стратегія 1: Використання точних даних):

«Ваше твердження про "пів-світу розмовляє англійською" є перебільшенням. Згідно зі статистикою (наприклад, Ethnologue), англійською як рідною говорить лише близько 360 мільйонів людей, і загалом (включно з тими, хто вивчив) – близько 1.5 мільярда, що не є "пів-світу". Крім того, наявність коду нації (мови) не заважає вивченню міжнародних мов, а навпаки, збагачує особистість.»

Вправа 340

Завдання

Проаналізуй текст новини та коментарі. У новині подано факти чи судження? Чи є в коментарях маніпулятивні інтерпретації? Як можна відповісти на такі коментарі?

Аналіз новини:
У новині подано факти: 1. У Любарівці на Центральній площі встановили новий банер. 2. Банер встановили позаду пам'ятника Тарасові Шевченку. 3. Банер має жовто-блакитне тло. 4. Подія сталася 26.10.2023. 5. Новина має 10К переглядів.

Аналіз коментаря:
Коментар («Дійсно, гарно! Зараз весь світ жовто-блакитний! І Любарівка не має бути осторонь!») містить маніпулятивну інтерпретацію. Це перебільшення («зараз весь світ жовто-блакитний») та іронія/сарказм («не має бути осторонь»). Автор коментаря, ймовірно, намагається знецінити подію, представляючи її як сліпе наслідування світових трендів, а не як щирий патріотичний вчинок.

Як можна відповісти:
Стратегія 1 (Повернення до фактів): «Дякуємо за ваш коментар. У новині йдеться лише про встановлення банера у Любарівці. Це місцева ініціатива, присвячена державним символам України.»
Стратегія 2 (Ігнорування маніпуляції): «Так, банер справді гарно поєднується з оновленою площею. Дякуємо за вашу думку!»

Вправа 341

Завдання

Досліди мовний простір власних соцмереж і підготуй виступ із результатами за планом.

План:
1. Моя новинна стрічка за останню добу: чого більше — фактів чи суджень?
2. Які дописи викликають найбільше жваве обговорення в користувачів? Чому?
3. Коментарі одного допису (на вибір). Про що люди говорять у коментарях? Чи є серед них маніпулятивні твердження?
4. Коментар, із яким я категорично не погоджуюся, та стратегія моєї відповіді.

Текст виступу (приклад):

Доброго дня! Я дослідив свою новинну стрічку в Instagram за останню добу і готовий поділитися результатами.

1. Факти чи судження? Моя стрічка, очікувано, переповнена судженнями. Це особисті фото друзів з їхніми думками про погоду, рецензії на фільми від блогерів та емоційні пости про поточні події. Фактів небагато – переважно короткі новини від офіційних ЗМІ, на які я підписаний.

2. Що викликає обговорення? Найбільше обговорення (близько 100 коментарів) викликав допис відомого блогера, який порівняв життя у Києві та Львові, зробивши висновок, що у Львові жити "спокійніше, але нудніше". Це класична тема для суперечок, оскільки вона зачіпає регіональний патріотизм і особистий досвід кожного, тому люди активно діляться власними судженнями.

3. Аналіз коментарів до допису. Люди в коментарях переважно діляться власним досвідом ("Я живу у Львові 5 років, і мені не нудно!") або захищають своє місто. Проте є і маніпуляції. Наприклад: "У Києві всі тільки й думають про гроші, там немає душі". Це класичне перебільшення та неправдиве узагальнення.

4. Коментар, з яким я не згоден, і моя відповідь.
Коментар: "Чому ім’я меценатів не називають? Люди не розуміють, для чого під час війни... бюджету міста взяті гроші???" (З коментаря до новини про благодійність).
Моя стратегія відповіді (Стратегія 1: надання фактів): "Я розумію ваше занепокоєння, але у статті чітко вказано, що це 'меценати'. Меценатство – це приватна, добровільна допомога. Тому бюджетні кошти тут ні до чого. Часто меценати просять про анонімність, і це їхнє право. Головне – це сама допомога, а не імена."

Вправа 342

Завдання

Прочитай цитату з інтерв’ю. Виконай завдання.

1. Запиши орієнтовний план інтерв’ю, з якого могла бути взята наведена цитата.
2. Запропонуй три ключові слова, за якими можна знайти це інтерв’ю в пошуковій системі.
3. Як ти розумієш поняття «побутові маніпуляції»?
4. Укажи список «побутових маніпуляцій», про які йдеться в цитаті. Доповни його одним власним прикладом.
5. За матеріалами уроків 68–69 створи інструкцію «Що робити, якщо дідусь переслав тобі фейк у месенджері?».

1. Орієнтовний план інтерв’ю:

  • Вступ: Представлення Ярослава Бубенка, обговорення його поглядів на українську мову.
  • Міфи про українську мову: чому "наймилозвучніша" – це стереотип?
  • Побутові маніпуляції: як мова використовується для прихованого впливу? (Ймовірно, звідси цитата).
  • Мова і Біблія: несподівані паралелі.
  • Поради слухачам: як бути пильними та критично мислити.

2. Ключові слова для пошуку:
Ярослав Бубенко інтерв'ю, побутові маніпуляції мова, міф про милозвучність української.

3. Поняття «побутові маніпуляції»:
Це щоденні, часто неусвідомлені прийоми у спілкуванні, які одна людина використовує, щоб змусити іншу думати, відчувати або робити те, що їй вигідно, приховуючи свої справжні наміри. Це, по суті, прихований психологічний вплив.

4. Список маніпуляцій з цитати та власний приклад:
З цитати:

  • Поширення неперевірених міфів (про "наймилозвучнішу мову").
  • Використання нерелевантних порівнянь або псевдоаргументів (порівняння Сонця з "яблуком" чи "плодом" у Біблії).
Власний приклад:
  • Маніпуляція почуттям провини: "Я стільки для тебе зробив, а ти не можеш мені в цьому допомогти?"

5. Інструкція «Що робити, якщо дідусь переслав тобі фейк у месенджері?»:

  1. Не панікуй і не сварися. Пам'ятай, що дідусь, найімовірніше, хотів як краще і не мав наміру поширювати неправду.
  2. Перевір інформацію (Факт-чекінг). Швидко знайди цю новину на офіційних сайтах (ЗМІ, урядові портали) або на спеціалізованих сайтах із перевірки фактів (напр., StopFake, VoxCheck).
  3. Відповідай приватно, а не в груповому чаті. Напиши дідусеві особисто, щоб не ставити його в незручне становище перед іншими.
  4. Використовуй "Стратегію 2" (Так - але).
    • Почни з подяки або розуміння: "Дідусю, дякую, що поділився. Це справді тривожна новина..."
    • М'яко спростуй: "...але я щойно перевірив цю інформацію на сайті X, і, схоже, що це фейк. Вони пишуть, що насправді..."
  5. Поясни, чому це небезпечно. Коротко додай: "Такі фейки зараз спеціально запускають, щоб нас налякати / посварити. Краще довіряти тільки офіційним джерелам".
  6. Запропонуй допомогу. "Якщо колись сумніватимешся в новині, краще спершу надішли її мені – ми разом перевіримо".
реклама

Коментування доступне тільки зареєстрованим

Будь ласка, увійдіть через Google, щоб залишити коментар.