ГДЗ до § 64 - Українська мова 8 клас (Авраменко 2025)

А. Уявіть ситуацію: під час родинного читання вам дуже сподобався художній твір, і ви захотіли зацікавити ним друга / подругу, переказавши зміст певного уривка. Яким видом переказу скористаєтеся – докладним, вибірковим чи стислим?

Вибірковим.

Б. Доберіть до ілюстрацій засоби виразності, щоб змалювати лісове багатство.

1. Золотаві лисички, химерні капелюшки (епітети); лісові дари в жовтогарячих шатах (метафора).

2. Запашний мед, золотисті стільники (епітети); сонце, замкнене в краплині (метафора).

3. Цілющі трави, запашне зілля (епітети); зелена аптека лісу (метафора).

4. Запашні лісові дари (епітети); горішки, мов коричневі перлини (порівняння).

А. З’ясуйте значення виділених слів, скориставшись довідкою.

Умикнув – утікати (діал.); зело – зелень; вари – відвари; міх – мішок; дичина – дикі птахи, звірі; насельники – мешканці певної місцевості.

Б. Визначте тему, основну думку тексту, тип і стиль мовлення.

Тема – життя в гармонії з природою, відкриття багатств і мудрості лісу через спостереження, працю та внутрішнє єднання з довкіллям.

Основна думка – ліс – це не лише джерело їжі, а передусім духовний простір, що здатен змінити людину, навчити її мудрості, дбайливості, єдності з природою.

Тип мовлення – розповідь.

Стиль мовлення – художній.

В. Знайдіть засоби виразності, поясніть їхню роль у тексті.

Епітети – гостро пахучий дух, застиглі вогненні язички, смачна й пахуча кисилиця, малі чудесні насельники.

Метафори – ліс дихав із густих глибин, поклик лісу, тягло тривожно–лоскітним духом.

Персоніфікація – ліс покликав, гриб понад грибами.

1. Хазяйновитий борсук.

2. Тонізувальний напій із лісових трав і меду.

3. Цілюща сила дикого меду.

4. Відкриття грибного царства.

5. Особливості приготування грибів.

6. Пробудження цікавості до лісу завдяки грибам.

А. Створіть і запишіть складний план тексту.

І. Перші враження від лісу.

ІІ. Поклик лісу – шлях до відкриттів.

1. Використання дарів природи.

2. Гриби – окраса лісу.

3. Кулінарні та побутові традиції.

ІІІ. Ліс як джерело духовного оновлення.

      Якось я пішов до лісу ще зранку, коли тиша, мов прозора ковдра, огортала дерева. Повітря було насичене запахом хвої та медовим духом трав. Серед розлогих папоротей виглядали яскраві лисички, мов язички вогню, що вирвалися з–під землі. Біля пенька причаїлися підберезники – кремезні, ніби гвардійці на варті. У кущах калини поблискували краплинки ягід, а далі я натрапила на галявину, рясно всіяну м’ятою та чебрецем. Я зрозумів, що ліс – це не просто дерева. Це скарбниця, повна цілющих дарів, щедра на смакоту й пахощі.

     Автор із цікавістю спостерігає за лісом, що дихає глибинною тишею. Його вражає знахідка біля нори – сушені грибочки та горішки, залишені борсуком на просушку.

    Спостереження за природою й використання її дарів відкрили нові можливості: квіткові страви, ягідні напої, збереження припасів у меду. Особливе захоплення викликали гриби – від жовтої лисички до польського гриба, сироїжки, рижика. Автор навчився готувати їх у власний спосіб, використовуючи традиційні прийоми: варіння, сушіння, запікання в попелі з травами й дичиною.

     Саме гриби стали провідником у глибини лісу й викликали глибоке відчуття єдності з природою. Автор відчув, що ліс покликав його. І він відповів на цей поклик.