ГДЗ до § 7 - Українська мова 8 клас (Підручник Голуб, Горошкіна)

1. Що таке книжка?
Книжка – це переплетені в одне ціле друковані або рукописні аркуші з певним текстом. Книга – це джерело знань.

2. Чим для вас є читання?
Для мене читання – це відпочинок.

3. Яка книжка, на вашу думку, найцінніша?
На мою думку, найцінніша книга – енциклопедія.

4. Чого навчає вас книжка?
Книга навчає нас розуму.

5. Коли святкуємо Міжнародний день дарування книжок?
Міжнародний день дарування книжок святкуємо щороку 14 лютого.

1. Я люблю милуватися садом.
Вид: складений дієслівний (допоміжне дієслово + інфінітив).

2. Марк Твен був улюбленим письменником мого дитинства.
Вид: складений іменний (допоміжне дієслово-зв'язка + іменна частина).

3. Книжки можуть бути різними. Насамперед вони повинні бути дотепними, цікавими, добрими й живими.
Вид: складений іменний.

4. У дитинстві всі навколо мене говорили суржиком.
Вид: простий дієслівний.

5. А Шевченко в останні роки життя взагалі був культовим поетом.
Вид: складений іменний.

6. На початку 1990-х років цікавість до творчості Ліни Костенко починала зростати та виходити з-під заборон.
Вид: складений дієслівний.

7. 1967 року Ліна Костенко була номінована на Нобелівську премію з літератури разом із Павлом Тичиною та Іваном Драчем.
Вид: складений дієслівний.

8. Він не став ходити околяса, а відразу перейшов до справи.
Вид (1): складений дієслівний.
Вид (2): простий дієслівний.

У дитинстві всі навколо мене говорили суржиком. Марк Твен був улюбленим письменником мого дитинства.

Крім того, в Аліни були ще інші друзі, найвірніші, – книжки. Лише там усе здається справжнім. З перших сторінок інтуїтивно розумієш: хоче автор збити з пантелику, тобто надурити, чи, навпаки, готовий привідкрити свою душу й упустити до неї хоча б на мить (двісті чи триста сторінок – незалежно від обсягу). І ти навшпиньки, міцно тримаючись за руку провідника, крокуєш літерами-сходинками, реченнями, загортаючись в одяг чужих думок, приміряючи на себе переживання та роздуми автора.

Я поділяю вподобання Аліни щодо книжок. Це чудовий спосіб розширити свій світогляд, зануритися в інші світи та пережити різноманітні емоції. Книги дійсно можуть стати надійними друзями, які завжди поруч, готові розрадити, надихнути чи просто відволікти від буденності. Вони дають можливість побувати в різних епохах і місцях, поспілкуватися з видатними людьми і відчути себе частиною великих подій, не виходячи з дому.

Прикінцеве речення, «І ти навшпиньки, міцно тримаючись за руку провідника, крокуєш літерами-сходинками, реченнями, загортаючись в одяг чужих думок, приміряючи на себе переживання та роздуми автора», містить кілька метафор, які дуже точно описують процес читання:

• «Навшпиньки» символізує обережне, шанобливе ставлення до книги та її автора.
• «Тримаючись за руку провідника» показує, що автор веде читача за собою, проводячи його через сюжет і свої ідеї.
• «Крокуєш літерами-сходинками, реченнями» є метафорою читання як руху, подорожі від одного слова до іншого, від однієї думки до іншої.
• «Загортаючись в одяг чужих думок» та «приміряючи на себе переживання та роздуми автора» означає, що читач тимчасово «вживається» в роль автора чи його героїв, переймаючи їхні ідеї, емоції та світосприйняття.

Таким чином, це речення описує естетичну та емоційну подорож, яку читач здійснює разом з автором, занурюючись у твір і переживаючи його зміст на глибокому особистому рівні.

1. Я пам'ятаю, коли мені мама приносила «Трьох мушкетерів» чи «Робінзона Крузо», це було моє маленьке свято. 2. Важливим поетом для мене завжди був Богдан-Ігор Антонич. Відколи він з'явився в українській літературі, можемо не переживати за її якість. Пізніше я відкрив для себе Ольжича. Це один із моїх найулюбленіших українських поетів. 3. Манили мене легенди та чарівні казки. Я записалася в усі можливі бібліотеки.

Мене завжди манили історичні романи, що дозволяють зануритися в минуле. Я вважаю одним із найулюбленіших авторів Михайла Булгакова, чиї твори вражають глибиною та гострою сатирою.

1. Це віконце, через яке ми бачимо світ. 2. Це творчість і гра. 3. Це знання, а знання – це сила. 4. Це ковток свіжого повітря. 5. Це двері у світ. 6. Це розкішне вбрання для думок. 7. Це втеча від самотності (лихого світу). 8. Це притулок, де мені затишно. 9. Це магічний килим.

Зображення відповідають на запитання: «Яка роль читання в нашому житті?».

Вони стверджують ідею, що читання – це:

1. Притулок: Книжка-дах захищає від зовнішнього світу.
2. Шлях: Книжка-дорога веде до нових світів.
3. Натхнення: Книжка-потік освіжає та живить розум.
4. Розвиток: Книжка-енергія "включає" і розвиває мозок.

Стоси книжок. У бібліотеках, на полицях магазинів, у старих сервантах. Зрубаний ліс перетворюють на папір. Чи хотіли б дерева стати книжками, які ніхто не читатиме? Чи писала б я книжку, якби не вірила, що вона западе в душу? Та ні. Нехай би ліси шуміли.

Озирнімося. Чи про багатьох ближніх ми можемо сказати, що вони смакують блаженство? Далеко не кожен розібрався з ключовими запитаннями й почистив свої джерела. Той, кому це вдалося, може запевнити, що сьогодні – найліпший день його життя.

Потреби власної душі не мають залишатися на темному горищі розуму... (Н. Романовська).

1. Порушені в тексті проблеми:

• Проблема цінності читання: Чи виправдана витрата ресурсів (зрубаний ліс) на книги, які залишаються непрочитаними?
• Проблема внутрішнього самопізнання: Чому так мало людей займаються саморозвитком, "очищенням своїх джерел" і пошуком відповідей на ключові питання?
• Проблема пріоритетів: Необхідність приділяти увагу потребам власної душі, не ігноруючи їх.

2. Зміст прикінцевого речення:

Прикінцеве речення («Потреби власної душі не мають залишатися на темному горищі розуму...») означає, що ми не повинні ігнорувати або забувати про свої глибинні духовні та психологічні потреби. "Темне горище розуму" – це метафора для підсвідомості або несвідомого, куди ми закидаємо важливі, але часто незручні чи неприємні для осмислення питання. Текст закликає не відкладати самопізнання і дбати про внутрішній світ, щоб досягти гармонії.

3. Приклади присудків:

• Простий дієслівний присудок: «шуміли» (Нехай би ліси шуміли).
• Складений дієслівний присудок: «можемо сказати» (Чи про багатьох ближніх ми можемо сказати...).
• Складений іменний присудок: «найліпший день» (сьогодні – найліпший день його життя).

4. Односкладні речення:

Так, у тексті є односкладні речення. Наприклад: "Стоси книжок." Це називне речення, головний член якого виражений іменником у називному відмінку. Речення називає предмет чи явище, але не містить інформації про дію, що є характерною ознакою.

5. Фонетична транскрипція:

Джерела – [{дж} е р е́ л а]; сьогодні – [с' о г о́ д' н' і].

Навіщо дружити з книжкою?

Дружити з книжкою – значить відкривати двері у світ словесної мудрості та опанувати безмежні горизонти знань. Це поглиблене спілкування з авторами, які дарують нам частку своєї мудрості та досвіду через кожне ретельно підібране слово. Кожна сторінка книги – це відзеркалення світу через призму унікального стилю та думок письменника. Дружба з книгою надихає на роздуми, розширює кругозір читача і залишає незабутні враження на довгі роки.

Читання книг стимулює розумову діяльність, покращує пам’ять і підвищує творчий потенціал людини. Книжки може надихнути на створення проєктів, ідей або отримання будь–якого іншого цінного досвіду.

Читання допомагає розширити словниковий запас і підвищити інтелектуальний рівень. Відчуваючи себе компетентним у різних питаннях, людина стає більш впевненою у своїх силах і підготовленою до будь–яких життєвих викликів. Читання книг розвиває соціальні навички, здатність до співпереживання. Читання сприяє соціалізації. Читати про чужий досвід – значить частково отримувати свій.

Кожна людина має свої улюблені книги, з якими «дружить». По репертуару підібраних книг, можна судити про характер людини, її освіту, вподобання, настрій.

Отже, хороші книги – то найкращі друзі у життєвій мандрівці. Вони є не тільки нашими вчителями і вихователями, а й допомагають нам стати розумними, освіченими, культурними.