ГДЗ до § 10 - Українська мова 8 клас (Підручник Голуб, Горошкіна)

1. Які характеристики речення ви знаєте?
Речення характеризуються за:

• Метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні.
• Емоційним забарвленням: окличні, неокличні.
• Будовою: прості, складні.
• Наявністю головних членів: односкладні, двоскладні.
• Наявністю другорядних членів: поширені, непоширені.

2. За якою ознакою речення поділяють на поширені й непоширені?
Речення поділяють на поширені й непоширені за наявністю другорядних членів речення.

3. Яке речення називають поширеним?
Поширеним називають речення, яке, крім головних членів (підмета і присудка), має другорядні члени (додаток, означення, обставина).

4. Які члени речення поширюють його?
Речення поширюють другорядні члени речення: додатки, означення, обставини.

Малюнки першої та третьої картинок (дерево та будиночок) асоціюються з непоширеними реченнями. Це прості, лаконічні зображення, які відповідають структурі непоширеного речення, що складається лише з головних членів (наприклад: Дерево росте. Будинок стоїть.).

Малюнки другої та четвертої картинок (пейзаж та ферма) асоціюються з поширеними реченнями. Вони містять безліч деталей (скелі, море, корів, поля, хмари), що відповідає структурі поширеного речення, яке містить другорядні члени, що уточнюють і деталізують інформацію (наприклад: Високе дерево росте на краю крутого обриву біля тихого синього моря. Великий червоний будинок ферми стоїть у мальовничій долині серед зелених полів.).

Інші асоціації:

• Непоширене речення: ескіз, чернетка, начерк, коротка новина.
• Поширене речення: детальна картина, завершена розповідь, фотознімок із безліччю деталей.

1. Щитом Вітчизні бути – це святе. 2. Назар, людина книжок і працівник книгарні, пішов до військкомату в перший день війни. 3. Українці не є «ніякою нацією з нізвідки». 4. 24 лютого постало питання про етичність нашої системи життя. 5. Захист Вітчизни є конституційним обов'язком кожного громадянина, оскільки оборона країни належить до найважливіших функцій держави. 6. Світ прийшов в Україну. І Україна стала Світом. 7. Я вже не витримав. Я не міг так далеко лишатися від України. Це був мій найсвятіший вибір.

1. Тип речень:

1. Непоширене (є лише підмет "бути" і присудок "святе", хоча "щитом Вітчизні" — це обставина, але у цьому реченні вона доповнює присудок, роблячи його складеним).
2. Поширене (є додатки "людина книжок" і "працівник книгарні", обставина "в перший день війни").
3. Поширене (є означення "ніякою", додаток "нацією").
4. Поширене (є обставина "24 лютого", означення "нашої", додаток "про етичність").
5. Поширене (є додатки "конституційним обов'язком", "кожного громадянина", обставина "оскільки...").
6. Поширене (є обставини "в Україну" та "Світом").
7. Поширене (є додатки "так далеко", "від України").

2. Важливість другорядних членів:

• Речення: "Назар, людина книжок і працівник книгарні, пішов до військкомату в перший день війни."
• Без другорядних членів: "Назар пішов." - Це речення передає мінімальну інформацію.
• З другорядними членами: Вони розкривають, хто такий Назар (додатки "людина книжок і працівник книгарні") і коли він пішов (обставина "в перший день війни"). Це допомагає читачеві краще зрозуміти контекст, характер героя та драматичність моменту.

3. Роль виділених слів:

• Святе – є частиною складеного іменного присудка в реченні "Щитом Вітчизні бути – це святе";
• Україну – є додатком у реченнях "Світ прийшов в Україну" та "Я не міг так далеко лишатися від України". Додаток "Україну" вказує на об'єкт, на який спрямована дія;
• найсвятіший – є частиною складеного іменного присудка в реченні "Це був мій найсвятіший вибір".

4. Зміст шостого речення:

"Світ прийшов в Україну. І Україна стала Світом." Це речення-антитеза:

• "Світ прийшов в Україну" означає, що весь світ звернув свою увагу на Україну через повномасштабну війну. Це символізує міжнародну підтримку, реакцію та залученість.
• "І Україна стала Світом" означає, що Україна перестала бути просто регіональною країною, а стала символом боротьби за свободу, демократію та справедливість для всього світу. Її досвід і цінності набули глобального значення.

5. Епіграф до уроку:

Найкращим епіграфом може бути речення: "Щитом Вітчизні бути – це святе."

Обґрунтування: Це речення є коротким, влучним і несе глибокий моральний зміст. Воно підкреслює високу цінність захисту своєї Батьківщини, що ідеально підходить для уроку, присвяченого патріотизму, історії України або громадянській свідомості.

Коли виглянуло сонце – залунала пісня, і ми усвідомили, що надія є, ніхто з них не злякався, адже вони боронять своє рідне місто, свою землю від загарбників.

Маловідомий факт: на світі є лише два полководці, які не програли жодної битви. Усі походи вони закінчили успішно, захопили всі (місця, міста), які брали в облогу.

Один із них – це Олександр Македонський. Його неофіційно визнано (кращим, найкращим) полководцем (всіх, усіх) часів і народів. А другий – український козак Іван Сірко, якого запорожці обирали на посаду кошового отамана рекордну кількість разів.

Сірко мав феноменальний (воєнний, військовий) (талан, талант): за життя він здійснив 55 походів проти Османської імперії, 65 великих битв і 179 сутичок із ворогами й у (усіх, всіх) переміг.

Першу велику перемогу Сірко здобув 1646 року під час тридцятирічної війни. На запрошення французів загін, що налічував 2500 запорозьких козаків, на чолі з Богданом Хмельницьким та Іваном (Сірком, Сірко) за одну ніч захопив іспанську фортецю Дюнкерк. Французькій армії принца Конде це не вдавалося (упродовж, впродовж) п'яти років.

Козак поляже, але слава козацька буде жити у віках (з інтернету).

1. У тексті йдеться про двох великих полководців, які не зазнали жодної поразки: Олександра Македонського та українського козака Івана Сірка. Особливо вражає феноменальний талант Сірка, який провів 55 успішних походів, здобув 65 великих битв і 179 сутичок без жодної поразки. Ця інформація є надзвичайно актуальною, адже в сучасному світі, коли українці знову борються за свою свободу, такі історичні постаті надихають і нагадують про незламність духу нашої нації.

2. Ця інформація викликає почуття гордості за український народ та його видатних представників. Вона також вселяє надію і впевненість у силу українського духу.

3. Олександр Македонський: Видатний давньогрецький полководець, який створив одну з найбільших імперій стародавнього світу. Він був учнем Аристотеля. Його походи простягалися від Греції до Індії.
Іван Сірко: Легендарний кошовий отаман Запорозької Січі. Він прославився своєю військовою майстерністю, здобувши перемоги в численних боях проти Османської імперії, Кримського ханства і Речі Посполитої. Його вважають одним із найвидатніших полководців в історії України.

4. Мене захоплює постать Богдана Хмельницького за його вміння об'єднати народ у боротьбі за незалежність, а також Княгиня Ольга за її далекоглядну та мудру політику.

5. Слово "котре" є застарілим і використовується як синонім до слова "яке". Наприклад: "Козаки, котрі...", "Козаки, які...".

6. Виділені слова є такими членами речення:

• Два – числівник, що виконує роль присудка або означення, залежно від контексту;
• які – сполучне слово, що виконує синтаксичну роль підмета у складнопідрядному реченні;
• його – займенник у ролі додатка;
• визнано – дієслово, яке виконує роль присудка;
• 1646 року – іменник з числівно-іменною конструкцією, що виконує роль обставини часу;
• козацька – прикметник, що виконує роль означення.

7. Так, є. Наприклад, у першому тексті в дужках є короткі вирази, які, хоч і не є повноцінними реченнями, але відповідають їх логіці: "(всі, місця, міста)", "(всіх, всіх) разів", "(воєнний, військовий)". Або ж у реченні "...козак, котрий...", де "котрий" є частиною присудка, а в дужках зазначено, що це застаріле слово, що не є поширеним реченням.

8. Складні слова:

• Македонський – прикметник, утворений від назви власної.
• Сірко – власна назва.
• Феноменальний – написання через "е" та подвійне "н" (феномен).
• Керівництво – написання через "е".
• Стрілянина – написання через "і".
• Здобув – префікс "з" перед дзвінким "д".
• Двохсот – складне числівник.

9. Зіставлення портретів:

Олександр Македонський: Вважається, що він мав світле волосся, різкий погляд, сильний вираз обличчя. Його зображували в шоломі, з мечем.
Іван Сірко: Часто зображується на портретах як суворий, досвідчений воїн, з характерними козацькими вусами, оселедцем, часто в одязі козацького старшини.

Олег: Привіт, Маріє! Ти читала текст про Івана Сірка та Олександра Македонського?

Марія: Привіт! Так, я читала. Це дивовижно. Непоширене речення, але воно передає моє враження.

Олег: Повністю згоден. Ці чоловіки не зазнали жодної поразки. Козацька слава буде жити у віках.

Марія: Так, це правда. Мене особливо вразив Іван Сірко. Його військова майстерність – це феномен. Він здобув безліч перемог.

Олег: Я теж так думаю. А ти знаєш, що Сірко зі своїми козаками допоміг французам?

Марія: Звісно! Він здобув фортецю Дюнкерк. Це була неймовірна перемога українських козаків.

Олег: Це вражає! По-моєму, це дуже важливі факти для нашої історії.

Марія: Без сумніву. Вони – гордість нації.

У діалогах мовці віддають перевагу непоширеним реченням. Вони роблять мову більш динамічною, емоційною та живою. Непоширені речення часто використовуються для коротких, швидких відповідей, вигуків або уточнень, що робить розмову природнішою. Поширені речення, хоча й використовуються, служать для розгорнутих пояснень і деталізації, що менш характерно для швидкого усного спілкування.

Які обов’язки називають святими?

У християнстві поняття «святий» вживається щодо Бога, як абсолютно благого і безгрішного, і всього, що присвячено Йому, як предметів або дій, так і людей.

Тож обов’язки стають святими, коли вони мають високі моральні зобов’язання, чисті, світлі, надприродні. Сьогодні ми переживаємо певну кризу святості. Святими вчинками чи обов’язками вважаються свого роду дуже високі, шляхетні, жертовні обов’язки, окутані великою шаною, любов’ю, відданістю та заступництвом.

Особисто відповідальністю та святим обов’язком громадянин України є, по–перше, любов до рідної землі, рідної мови. Плекати рідне слово – святий обов’язок кожного українця.

По–друге, захист Батьківщини – святий обов’язок. Любити і захищати свою землю, від посягання ворогів зобов’язує четверта заповідь Божа, яка наголошує, щоб шанували своїх батьків, тобто свою родину. Держава є також свого роду родиною громадян, які у ній проживають. Спільною родиною є наш український народ. Ми найбільше шануємо свою земну матір, яка вас народила і дала вам життя.

Щоб не втратити своєї державності, кращі сини і доньки України стали на захист своєї Батьківщини проти окупантів, виконуючи свій святий обов’язок.

По–третє, святий обов’язок кожного українця – пам’ять про Героїв, які віддали життя за волю і незалежність, хто пожертвував собою, щоб ми мали жити під мирним небом. Пам’ять – це те, що дозволяє нам залишатися нацією, цінувати наші традиції, нашу мову і нашу землю.

Тож давайте виконувати наші святі обов’язки, залишатися вірними синами і доньками нашої рідної Батьківщини.