ГДЗ до § 8 - Українська мова 8 клас (Підручник Голуб, Горошкіна)

1. Що таке символіка?
Символіка – це сукупність символів, які використовуються певною групою осіб, організацією, громадським чи політичним утворенням, державою тощо.

2. Які державні символи визначає стаття 20 Конституції України?
Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України – державні символи, визначені статтею 20 Конституції України.

3. Що означає символіка України?
Державний герб України – Тризуб, що символізує єдність і силу українського народу. Державний прапор України – синьо–жовтий стяг, що уособлює мирне небо та родючі поля України. Державний гімн України – «Ще не вмерла України...», що відображає волелюбний дух нашого народу.

4. Що належить до народних символів України?
Калина, верба, рушник, віночок, козацька шабля – народні символи України.

Коли розпочалася гібридна* російсько-українська війна й Краматорськ, рідне місто П. Вишебаби, окупували росіяни зі словами: «Ми с вамі разговаріваєм на одном язикє», Павло перейшов на українську. «Це точно символ держави, з якою воює моя країна, – сказав він в одному інтерв'ю про російську мову. – Це символ держави, через яку загинули мої друзі, і я не хочу мати нічого спільного із цим символом зараз». Він постійно спілкується українською, а в його віршах є мотив Краматорська, що набув болісно-особистого звучання... (за І. Малковичем).

1. Павло Вишебаба – український поет, музикант, громадський активіст. Він відомий своєю активною проукраїнською позицією та віршами, які стали популярними в мережі, зокрема "Донбас" і "Тільки не пиши мені про війну". Його вчинок, коли він перейшов на українську мову після окупації його рідного міста, свідчить про глибоку особисту та громадянську позицію. Цей крок є вираженням протесту проти російської агресії та символічним відмежуванням від культури, яка стала інструментом пропаганди та війни.

Я повністю підтримую позицію Павла Вишебаби. Мова є не лише засобом спілкування, а й ключовою складовою національної ідентичності. Його вибір – це усвідомлений акт, що показує, як особисте життя та мова тісно переплітаються з історією країни та її боротьбою.

2. У реченнях із прямою мовою, як у наведеному тексті, розділові знаки вживаються за такими правилами:

1. Пряма мова береться в лапки.
   Приклад: «Ми с вамі разговаріваєм на одном язикє».
2. Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою: Після слів автора ставиться двокрапка, а пряма мова починається з великої літери та береться в лапки.
   Приклад: ...сказав він в одному інтерв'ю про російську мову: «Це точно символ держави...».
3. Якщо слова автора йдуть після прямої мови: Пряма мова береться в лапки, а перед словами автора ставиться кома, знак питання або знак оклику.
   Приклад: «Ми с вамі разговаріваєм на одном язикє», – Павло перейшов на українську.

Ставимо:

1. Земля – наша зелена планета.
2. Життя прожити – не поле перейти.
3. Ми – покоління вибору.
4. Україна – це ми!

Не ставимо:

1. Деревина міцна на своєму ґрунті.
2. Дівчина немов квітка весняна.
3. Але ж сірники не іграшка.
4. Я українка.
5. Навчання і труд, як то кажуть, усе перетруть.

Георгій Нарбут – один із найвизначніших українських графіків і художників-ілюстраторів першої половини XX ст. Вважають, що саме він започаткував українську шрифтову школу, розробив проект герба та печатки Української держави й популяризував тризуб як основний національний знак. Він автор дизайну грошей для українських урядів Центральної ради й Гетьманату, професор-засновник і перший ректор Української академії мистецтв.

Нарбут обожнював геральдику: досліджував і сам розробляв герби. «Українська абетка» –одна з найвідоміших «шрифтових» робіт автора, її називають узірцем української графіки (О. Нагорна).

1. Георгій Нарбут – видатний український художник-графік, ілюстратор і автор дизайну державних символів. Він вважається засновником української шрифтової школи. Нарбут розробив проєкт герба, печатки та грошей Української держави, а також популяризував тризуб як національний символ.

2. У тексті тире вживається в таких випадках:

• Тире між підметом і присудком:
  • «Георгій Нарбут – один із найвизначніших...» – Тире ставиться між підметом (Георгій Нарбут) та присудком (один із...), вираженими іменниками.
  • ««Українська абетка» – одна з найвідоміших...» – Аналогічно, тире вживається між підметом («Українська абетка») та іменним складеним присудком.
• Тире в реченнях, де відсутнє дієслово-зв'язка.

3. Тризу́б, гро́шей, украї́нських.

4. Обґрунтування написання великої літери:

• Георгій Нарбут – Велика літера вживається для написання імен та прізвищ.
• Українських, Української – Велика літера використовується для назв, що стосуються народу, держави та державних утворень (Українська держава, Українська академія мистецтв).
• Центральної ради, Гетьманату, Української академії мистецтв – Назви державних і навчальних закладів пишуться з великої літери.

1. Фразеологізми:

Пиріг – пальчики оближеш; талант – дай боже кожному; ви двоє – два чоботи пара; Марійка – права рука вчительки; мовчати – язик за зубами тримати.

2. Народні символи:

Писанка – символ Сонця, життя, безсмертя, весняного відродження, любові і краси, добра і щастя.

Ластівка – символ добробуту, щастя, подружньої злагоди, весни.

Сокіл – символ сили, козацької доблесті, основа зображення тризуба.

Калина – символ життя, крові, вогню.

Соняшник – символ сонця, праці, достатку.

Чорнобривці – символ дитинства, матерів і батька, рідної оселі.

Верба – жіночий символ, прадерево життя, уособлення таємничої сили жінки, плодючості й материнства.

Чому соловей – народний символ України?

Соловей – це не просто птах, а глибокий і багатогранний народний символ України, що втілює її душу, прагнення та історію. Цей маленький птах, що не вирізняється яскравим оперенням, має надзвичайно сильний і мелодійний голос. Саме ця особливість робить його ідеальним відображенням українського народу – народу, який попри всі випробування, зберігає свою внутрішню красу та співочість.

Солов'їний спів завжди асоціювався з весною, відродженням і любов'ю. Він нагадує про родючість землі, красу природи та надію на краще майбутнє. У народній творчості, піснях і легендах соловей часто виступає символом:

• Свободи та волі: Його спів лунає вільно, без обмежень, що перегукується з прагненням українців до незалежності.
• Любові та ніжності: Соловей оспівує почуття, що робить його символом щирої, глибокої любові.
• Смутку та туги: У піснях про нещасливу долю солов'їний спів стає вираженням суму за рідною землею чи втраченим коханням.
• Народної душі: Його пісня, наповнена різноманітними трелями, відображає багатство та мелодійність української мови та культури.

Таким чином, соловей є живим уособленням української ідентичності. Його спів – це голос народу, що співає і в радості, і в горі, оспівуючи свою землю, свою мову та свою незламну волю. Цей птах нагадує, що справжня сила не в зовнішньому блиску, а в глибині душі та багатстві внутрішнього світу.

Чому народні символи – це важливо?

Народні символи – це не просто зображення чи предмети, а коди нашої ідентичності, що передають знання та цінності від покоління до покоління. Вони є тим невидимим зв’язком, який об’єднує минуле, сьогодення та майбутнє, формуючи колективну пам'ять і свідомість нації.

Важливість народних символів полягає в наступному:

• Вони є джерелом національної гордості. Символи, такі як калина, верба, вишиванка, не просто прикрашають, а й нагадують про унікальність та самобутність культури. Вони викликають почуття приналежності до великої, багатої традиціями спільноти.
• Вони зберігають історію. Кожен символ має свою легенду, свою історію, яка розповідає про життя наших предків, їхні вірування, боротьбу та перемоги. Наприклад, червоні ягоди калини символізують кров, пролиту за Україну, а вишитий орнамент – це зашифрований оберіг.
• Вони формують цінності. Народні символи несуть у собі глибокий моральний зміст. Рушник символізує гостинність і чистоту, верба – життєстійкість, а вінок – нескінченність життя. Вони вчать нас поважати традиції, природу та один одного.
• Вони є елементом комунікації. Навіть без слів, символи можуть передати складні ідеї. Це мова, яку розуміють усі представники народу, незалежно від віку чи регіону. Вони дозволяють нам ідентифікувати себе як частину єдиного цілого.

Отже, народні символи – це живий архів нашої історії, наші духовні орієнтири та наша культурна спадщина. Вони надають сенсу нашому існуванню як нації, допомагають нам пам'ятати, хто ми є, і передавати ці знання далі.