ГДЗ до § 13 - Українська мова 8 клас (Підручник Голуб, Горошкіна)

Члени речення поділяють на дві основні групи: головні та другорядні.

Головні члени речення

Це підмет і присудок. Вони утворюють граматичну основу речення, передаючи його основний зміст. Без них речення не може існувати як повноцінна одиниця.

Другорядні члени речення

До них належать додаток, означення та обставина. Вони уточнюють, пояснюють та доповнюють головні члени речення. Роль другорядних членів – зробити мовлення більш точним, повним та виразним. Хоч без них і можна «обійтися» (наприклад, "Сонце світить"), але вони важливі, бо надають реченню деталізації та глибини ("Яскраве сонце зранку світить у вікно").

Без другорядних членів мовлення було б сухим і малоінформативним.

• Про що йдеться в тексті? На які питання відповідають виділені слова? Яку роль вони виконують у реченні? Із чим у вас асоціюється батьківщина?

У тексті йдеться про розуміння слова "батьківщина" у двох значеннях: як мала батьківщина (місце народження, батьківська хата) і як велика Батьківщина (вся країна).

Роль виділених слів:

Хату – це додаток. Відповідає на питання що? (показує що?). Виражене іменником, виступає другорядним членом речення.

поле – це додаток. Відповідає на питання що? (показує що?). Виражене іменником, виступає другорядним членом речення.

Батьківщина асоціюється з домом, сім'єю, рідною мовою, культурою та людьми. Це місце, де я відчуваю себе комфортно і захищено.

1. Золотавим листком від сонця, ароматом густим кавовим доторкнусь до самого серця незрадливого рідного Львова.
2. Мій Львів мені й у сірих латках гарний.
3. Люблю тебе, маленьке тихе місто!
4. Борщів – моє місто – перлина в намисті, – постало з продавніх глибин.
5. Ми їдемо з нашої малої на нашу велику Батьківщину, переконує мене Ділявер,– щоб колись повернутися. Там ми будемо проводити всі ці флешмоби, будемо нагадувати світові про Крим.
6. У наші серця разом з аортою вплетене бажання розправляти крила й повертатися до рідного гніздечка.

Усі ці речення об'єднує тема любові до рідного краю, міста та дому. Автори висловлюють свої почуття до конкретних місць (Львів, Борщів, Крим, гніздечко), що є їхньою малою чи великою Батьківщиною.

П'яте речення про те, що люди, які вирушають у подорож, завжди пам'ятають про свою малу батьківщину і мають намір туди повернутися.

Спільнокореневі слова до виділених слів:

• густим – густий, густо, гуща, загуснути;
• тихе – тиша, тихо, тишком, притишити;
• нагадувати – нагадати, згадати, пригадати, згадка;
• рідного – рід, рідня, родич, споріднений, рідкість.

1. У такі хвилини дівчина любить (що?) пити свіжу гірську воду та прислухатися до себе.
2. Чоловік попросив незнайомця (про що?) ввійти до передпокою.
3. Найбільше любить бабуся милуватися літнім зоряним небом.
4. Кожен із присутніх мріяв засадити пустир магноліями.
5. Старий Кайдаш загадав звечора Кайдашисі та Мелашці гребти сіно, а Лавринові – носити ячмінь.

Радіти: Батьки вчили нас радіти простим речам. (Вчили що? – радіти).

Прагнути: Тренер наказав нам прагнути до перемоги. (Наказав що? – прагнути).

Піклуватися: Лікар порадив мені більше піклуватися про себе. (Порадив що? – піклуватися).

Мріяти: Він заборонив собі мріяти про неможливе. (Заборонив що? – мріяти).

Запам'ятати: Я обіцяв собі назавжди запам'ятати цей день. (Обіцяв що? – запам'ятати).

1. Без Батьківщини (Р. в.) немає людини (Р. в.).
2. Усяка пташика своє гніздо (Зн. в.) знає.
3. Кожному (Д. в.) своя сторона мила.

Запитання та завдання:

1. Випишіть із тексту перше та третє речення, підкресліть головні й другорядні члени. Визначте, що означають додатки, від якого члена речення залежать.
   Кожне містопорівнюєш перед усім зі своїми уявленням про нього. Наше уявлення про світ безпосередньо залежить від вмістунаших бібліотек.
2. Які типи мовлення використав автор? Чому? Обґрунтуйте свою думку.
   Автор поєднує два типи мовлення:
   
   • Роздум: У першій частині тексту автор розмірковує про те, як формується наше уявлення про міста та світ загалом (через книги, історію, особистий досвід).
   • Опис: У другій частині автор описує панораму Черкас, краєвид з пагорба, річку Дніпро та птахів, створюючи яскравий візуальний образ.
3. Прочитайте речення, у яких ідеться про те. із чим асоціюються Черкаси в С. Жадана.
   У автора Черкаси асоціюються з двома різними планами:
   
   • Історично-книжним: Хмельниччина, Коліївщина, Байда, Самойлович, Шевченко, Симоненко.
   • Особистим, чуттєвим: тихі вулички, панорама на Дніпро з Замкової гори, потужний вітер, галасливі ринки, політ рідкісних птахів над водою.
4. Запишіть низку слів: а) ваших асоціацій із місцем, де ви живете; б) ваших асоціацій із місцем, де ви хотіли б побувати.
   

   а) Асоціації з місцем, де ви живете (наприклад, Вінниця): Фонтан Roshen, вежа, трамваї, Південний Буг, садиба Пирогова, спокій, затишок.

   б) Асоціації з місцем, де ви хотіли б побувати (наприклад, Японія): Сакура, Фудзіяма, технології, самураї, аніме, спокій, храми, суші.

5. Підтвердьте або спростуйте твердження: 1) «Наше уявлення про світ безпосередньо залежить від вмісту наших бібліотек"; 2) «Зовсім не обов'язково знати імена гетьманів і старост, аби любити дерева за своїми вікнами».
   Так, обидва твердження можна підтвердити на основі тексту.
   1. «Наше уявлення про світ безпосередньо залежить від вмісту наших бібліотек» - Це твердження є прямою цитатою з тексту. Автор підкріплює цю думку, пояснюючи: «Що ти прочитав, те й знаєш про це життя, чому повірив – тим і керуєшся». Тобто, книги та знання, які ми з них отримуємо, формують наш світогляд.
   2. «Зовсім не обов'язково знати імена гетьманів і старост, аби любити дерева за своїми вікнами». - Це також пряма цитата. Автор стверджує, що для емоційної прив'язаності до місця та любові до його природи не потрібні глибокі історичні знання. Проста, безпосередня радість від споглядання навколишнього світу є самодостатньою.