Відкрити меню

ГДЗ до § 14 - Українська мова 8 клас (Підручник Голуб, Горошкіна)

Вправа 1

Прочитайте тексти.

  1. Відомий француз Гійом Боплан із 1630 по 1647 рік перебував на українській землі. Будуючи фортеці, водночас студіював краєзнавство України. У книжці «Опис України» він зазначав: «Ця нація співає плачучи. Так чинять на землі тільки українці». Книжка Боплана мала в Європі великий успіх.
  2. Німецький поет Фрідріх Боденштедт у середині XIX ст. так захопився українськими народними піснями й історичними думами, що вивчив українську мову та переклав німецькою багато пісень і дум, видавши згодом антологію « Поетична Україна». У передмові він піднесено писав про пісню та мову українського народу, вважаючи їх досягненнями народів світу (з інтернету).

Що об'єднує тексти? На які питання відповідають виділені слова та яку роль у реченні вони виконують? Від яких членів речення залежать?

Обидва тексти об'єднує тема зацікавлення іноземців Україною, її культурою, історією та народом. Обидва автори, Гійом Боплан та Фрідріх Боденштедт, вивчали українські землі та культуру, а потім ділилися своїми знаннями зі світом. Це свідчить про значущість та багатство української спадщини, яка приваблювала іноземних діячів.

Вправа 2

Ознайомтеся з таблицею. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

Запитання та завдання

  1. Сформулюйте за змістом таблиці три-чотири запитання.
    1. Якими способами можна виразити обставини місця?
    2. Навіщо потрібні обставини мети в реченні?
    3. Чим відрізняються обставини способу дії та міри й ступеня?
    4. Які питання допомагають визначити обставини допустовості?
  2. Визначте, якими частинами мови виражені обставини в реченнях.
    • Іменником (з прийменником або без): Ми повернулися з поїздки.
    • Прислівником: Він говорив голосно.
    • Дієприслівником або дієприслівниковим зворотом: Вона сиділа, посміхаючись.
    • Інфінітивом (неозначеною формою дієслова): Ми пішли погуляти.
  3. Поясніть написання великої букви в реченнях.
    Велика літера в реченнях з таблиці використовується:
    • На початку речення.
    • У власних назвах: Боплан, Україна, Львів, Дніпро, Сірко.

Вправа 3

Запишіть речення, знявши дужки й риску. Підкресліть обставини. З'ясуйте, чим вони виражені, визначте вид їх. Поясніть зміст п'ятого та сьомого речень.

  1. Усі запорожці вставали завжди (прислівник, обставина часу) до схід сонця (іменник з прийменником, обставина часу) та йшли на річку (іменник з прийменником, обставина місця) вмиватися (інфінітив, обставина мети) або купатися (інфінітив, обставина мети).
  2. Після отримання магдебурзького права (іменник з прийменником, обставина часу) в містах почали з’являтися перші цехи.
  3. У 1932 році (іменник з прийменником, обставина часу) в Україні (іменник з прийменником, обставина місця) розпочався штучно створений голод.
  4. 6 червня 2023 року (іменник з прийменником, обставина часу) російські окупаційні війська, виступаючи з правобережної Херсонщини (дієприслівник, обставина часу), підірвали дамбу Каховського ГЕС.
  5. Ця війна для багатьох українців тривала завжди (прислівник, обставина часу).
  6. Незважаючи на підписання в 1494 році «вічного миру» з Литвою (дієприслівник, обставина допустовості), за шість років Московія оголошує нову війну Великому князівству Литовському і Руському.
  7. Українці ніколи (прислівник, обставина часу) не були маленькими людьми.

Зміст п'ятого та сьомого речень

5 речення: Воно підкреслює, що для українського народу боротьба за свою землю була постійною та безперервною, що тривала протягом усієї історії. Це було не разове явище, а постійний стан боротьби.

7 речення: Це речення стверджує, що українці – це сильна, велика духом нація. Воно заперечує ідею про те, що українці були чи є "маленьким" народом, який легко скорити. Навпаки, це народ з великою історією та силою.

Вправа 4

Поясніть значення фразеологізмів. У яких відношеннях перебувають пари поданих фразеологізмів? Складіть із ними речення. Визначте синтаксичну роль фразеологізмів.

Хоч греблю гати (багато) – як кіт наплакав (мало); рукою подати (близько) – за три дев’ять земель (далеко); душа в душу (дружно) – як кіт із собакою (ворожнече); хоч голки збирай (видно) – хоч око виколи (темно).

Ці пари фразеологізмів є антонімами.

Жили дід та баба душа в душу, хоч і грощей у них було як кіт наплакав.

Вправа 5

Перепишіть речення, уставивши пропущені букви та знявши риску. Підкресліть члени речення. Визначте синтаксичну роль дієслів неозначеної форми.

  1. Не нові й намагання північно-східних сусідів захопити Київ, перетворити його на провінційну окраїну.
  2. Саме тут майбутній гетьман навчився приховувати справжні емоції.
  3. Утримати два береги Дніпра Дорошенкові не вдалося.
  4. Тривалі війни, хвороби й зубожіння штовхали правобережних селян тікати на лівий берег.
  5. Із часом у Мазепи з’явилася можливість відвідувати матір у київському Печерському монастирі. Приїздив побачитися й поспілкуватися.

Вправа 7

Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

Запитання та завдання:

  1. Визначте основну думку тексту.
    Основна думка тексту полягає в тому, що пам’ять про трагічні події минулого та героїв, які боролися за Україну, є важливою складовою ідентичності українців. Вона передається через історії вчителів та сімейні спогади, формуючи у молодого покоління почуття патріотизму та розуміння ціни свободи.
  2. Що вам відомо про події, згадані в тексті?
    Голодомор – масовий штучний голод в Україні у 1932–1933 роках, організований радянською владою з метою знищення української нації.
    Репресії – масові політичні переслідування та страти, що проводилися радянською владою. Згадка про Колиму (місце таборів) підкреслює жорстокість цих подій.
    Герої УПА – воїни Української повстанської армії, що боролися за незалежність України в середині XX століття.
    Крути – бій 29 січня 1918 року між українськими студентами та більшовицькими військами. Символ героїзму та жертовності.
    Василь Стус – видатний український поет, дисидент, який боровся за українську мову та незалежність, за що був ув'язнений і загинув у таборі.
  3. Чому про це потрібно знати й пам'ятати?
    Про це потрібно знати й пам'ятати, щоб розуміти свою історію, цінувати свободу та незалежність. Це допомагає не повторювати помилок минулого, вшановувати пам'ять героїв і формувати свідому національну ідентичність.
  4. Випишіть будь-які два речення, додавши в них обставини.
    1. Недавно наша молода вчителька Олена Іванівна розказувала нам дуже цікаво про патріотів.
    2. Я дивилась уважно і намагалась знову уявити прадідуся.
  5. Що означає свічка пам'яті? Коли її запалюють українці?
    Свічка пам'яті – це символ скорботи, поваги та вічної пам'яті про загиблих. Українці запалюють свічки:
    • У День пам'яті жертв Голодоморів (четверта субота листопада).
    • У День пам'яті жертв політичних репресій (третя неділя травня).
    • У День пам'яті героїв, що полягли за Україну.
  6. Розгляньте світлини. Що вони ілюструють? А які ілюстрації дібрали б ви?
    Згідно із зображеннями, вони ілюструють події та постаті, про які йдеться в тексті.

    Перше фото: Пам’ятник «Гірка пам'ять дитинства», що є частиною Меморіалу жертвам Голодомору в Києві. Він символізує трагедію Голодомору 1932-1933 років.

    Друге фото: Портрет Василя Стуса, поета і дисидента, згаданого в тексті як символ боротьби за українську мову та свободу.

    Третє фото: Пам’ятник бійцям УПА (Української повстанської армії), які боролися за незалежність України.
    Я б дібрав ілюстрації, які теж відображають ключові події тексту:
    • Фото пам'ятника героям Крут, щоб унаочнити жертовність молодих українців.
    • Світлину сталінських таборів на Колимі, щоб показати місця репресій.
    • Зображення свічки, аби відзначити роль свічки пам'яті, згадану в тексті.

Вправа 8

Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

1. Дайте письмові відповіді на запитання. Підкресліть обставини. Визначте їх вид за значенням.

  1. Як спочатку називали чумаків? Чому?
    Чумаків спочатку (обставина часу) називали «соляниками», «прасолами», «коломийцями», «купцями», тому що (обставина причини) вони займалися перевезенням солі (із Криму, Прикарпаття), риби (із пониззя Дніпра, Дону) та інших товарів з метою продажу (обставина мети).
  2. Хто такі гетьман і кошовий отаман?
    Гетьман – це виборний ватажок козацького війська і правитель України. Кошовий отаман – виборна службова особа в Запорізькій Січі, яка зосереджувала у своїх руках найвищу військову, адміністративну і судову владу. Кошових отаманів в середині XVII ст. (обставина часу) часто (обставина часу) називали гетьманами.
  3. Який рік на Гетьманщині тривав тільки чотири місяці? Чому?
    1686 р. на Гетьманщині (обставина місця) тривав 4 місяці, тому що (обставина причини) 6 травня 1686 р. (обставина часу) було поділено землі за «Вічним миром», підписавши у Москві (обставина місця) мирний договір. Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запоріжжя, Чернігіво–Сіверську землю і Смоленщину, а південні Київщина і Брацлавщина, спустошені війною, мали стати нейтральною територією.
  4. Що називали тартаками?
    Тартанами називали лісопильні.
  5. Хто в Україні користувався лебійською мовою?
    В Україні (обставина місця) лебійською мовою користувалися сліпі народні виконавці: кобзарі, бандуристи, лірники.

3. Напишіть есе «Історія – це вчителька життя».

Історія – це вчителька життя

Від найдавніших часів історія служила вчителькою життя для людства. Записані події минулого навчали нас цінувати те, що важливе у житті. А стародавні цивілізації навчали нас мудрості, етиці та мистецтва. Історія вчить нас цінувати свободу та боротися за неї, навіть у найважчі часи.

Великі подвиги і драматичні події минулого розкривають перед нами сильні і слабкі сторони людської природи. Ми вивчаємо історію, щоб уникати помилок минулого, навчатися на помилках наших предків та брати за приклад їх успіхи. Кожна епоха має свої власні уроки, які ми, добре все вивчивши, можемо взяти собі за приклад та застосувати у нашому сучасному житті.

Історія також навчає нас терпінню та розумінню. Вивчаючи події минулого, ми розуміємо, які перешкоди пережили наші предки, і це допомагає нам знаходити силу і впевненість у майбутньому. Вона яскраво ілюструє нам, як розвивалося та змінювалося людство з часом, а також, як ми можемо впливати на нашу власну долю.

Історія – це не просто факти і дати. Вона є вчителькою, яка навчає нас цінувати минуле, розуміти сучасність і готуватися до майбутнього. Вона вчить нас бути кращими людьми і впливати на навколишній світ. Тому нехай же завжди залишається нашою вірною вчителькою – історія.

Теоретична довідка: Цей параграф присвячений вивченню обставини як другорядного члена речення. Розуміння видів обставин та способів їх вираження збагачує мовлення, роблячи його більш детальним і виразним. Детальніше про це можна дізнатися у нашому теоретичному довіднику.

реклама